У чому різниця між аутичними рисами та діагнозом аутизм?
Причини виникнення аутичних рис та аутизму
Причини аутизму криються в генетичних мутаціях, що призводять до порушення розвитку нейронів головного мозку. Оскільки РАС має спектральний характер, воно містить у собі різну, різнорідну групу розладів, ознаки якої варіюються за ступенем тяжкості та за типом їхнього прояву.
Рис характеру, особливостей особистості, властивостей поведінки, які можна назвати аутичними – безліч: педантична прихильність до суворого порядку, наявність певних повсякденних ритуалів, небажання відвідувати галасливі місця, вибірковість у їжі. Фактично, у будь-якого інтроверта можна знайти в поведінці масу аутичних рис. Однак, це зовсім не є приводом для постановки діагнозу.
Діагностика аутизму здійснюється відповідним фахівцем: психіатром або неврологом через спостереження за поведінкою людини, із застосуванням спеціальних опитувальників для близьких їй людей, які оточують її в повсякденному житті.
Для постановки діагнозу розлад аутистичного спектра, недостатньо уникати галасливих місць, і мати певні харчові вподобання. І навіть затримка мовлення у віці трьох-чотирьох років не є ключовою ознакою аутизму.
Клінічні ознаки РАС, наявність яких у поведінковому репертуарі людини дає змогу стверджувати в неї є аутизм, це:
- Порушення соціальної взаємодії, і
- Наявність стереотипних, повторюваних поведінок.
Як проявляються аутичні риси
Порушення у сфері соціальної взаємодії призводять до того, що людина не здатна повністю інтегруватися в суспільство і бути його повноцінним членом. Вона не вміє встановлювати соціальні контакти, не може самостійно реалізовувати свої права та виконувати обов’язки перед суспільством. У дітей раннього віку – соціальна некомпетентність зазвичай проявляється під час перебування серед інших дітей. Можна спостерігати, що діти з РАС не дивляться на однолітків, їм некомфортно в їхньому оточенні, вони не демонструють ініціативу до спільних ігор і спілкування, і не приймають таку ініціативу від інших дітей.
Стереотипні поведінки – це нав’язливі, повторювані на щоденній основі поведінки, які можуть проявлятися по-різному: від ходіння на носочках і трясіння руками, до вибудовування предметів у ряди і суворої прихильності до певного порядку дій. У кожної людини з РАС є свій унікальний репертуар стереотипів. Зазвичай вони виконують функцію саморегуляції, заспокоюють людину, або ж є способом заповнити час за відсутності функціональних навичок.
Наприклад, дитина не вміє самостійно гратися, використовувати іграшки за призначенням, і, зрештою, не може організувати своє дозвілля в прийнятний спосіб. Вона бере машинку і починає годинами розкручувати колесо, підносячи машинку до вуха і слухаючи звук, який відтворює обертове колесо. Тобто, що менше дитина вміє, то більше вільного часу займатимуть усілякі стереотипні поведінки.
Як проявляється важча форма аутизму
Оскільки аутизм – це набір певних поведінок, відповідно, важка його форма є наявністю небезпечних поведінок, і поведінок, які погіршують якість життя дитини та членів її сім’ї, заважають їй набувати нових навичок і ставати самостійною. До такої поведінки можна віднести агресію, як зовнішню, так і спрямовану на самого себе. Сюди належать поведінки, що становлять пряму загрозу життю і здоров’ю: відчинення вікон і залазіння на підвіконня, вибігання на проїжджу частину, пікацизм (поїдання неїстівного), використання електроприладів не за призначенням тощо. Такі поведінки вимагають негайного втручання і корекції.
Перші ознаки аутичних рис і аутизму
РАС проявляється в перші три роки життя дитини. В одних дітей симптоми аутизму можна спостерігати вже в дитинстві, в інших, особливості розвитку видно лише до трьох років.
Симптоматика аутичних рис
Зазвичай батьки мають звернути увагу на, так звані, “червоні прапорці аутизму”.
Дитина:
- Не встановлює зоровий контакт. Він може бути відсутній повністю або бути нерегулярним.
- Не реагує на власне ім’я.
- З віком демонструє мовленнєвий регрес та/або наявність ехолалії.
- Не привертає увагу за допомогою жестів і не кличе маму на допомогу.
- Не проявляє спільний інтерес і розділену увагу.
- Не відчуває інтересу до однолітків і не грає з ними в спільні ігри.
- Демонструє щоденно високочастотні повторювані дії.
Затримка психомовленнєвого розвитку дитини (ЗПМР)
Діагнози затримка психомовленнєвого розвитку (ЗПМР) і затримка психічного розвитку (ЗПРР) іноді помилково ставлять дітям із РАС, і навпаки. У дитини можуть припустити РАС, коли насправді в неї затримка в психомовленнєвому розвитку, а аутизму немає. Зазвичай така плутанина виникає внаслідок
1) недостатнього спостереження дитини фахівцями
2) її дошкільного віку.
З дорослішанням дитини та формуванням у неї стійких поведінкових репертуарів, визначити тип розладу стає простіше.
Однак, як ми вже згадували вище, аутизм – це завжди порушення соціалізації + наявність повторюваних стереотипних поведінок. Це головна відмінність дітей з РАС від дітей з іншими розладами розвитку.
Правильна постановка діагнозу вкрай важлива, оскільки кожен окремий розлад потребує свого втручання, певної терапії та реабілітації. Дитині з РАС, можливо, потрібна корекція проблемної поведінки та навчання навичкам спільної гри, тоді як дитині із ЗПМР необхідний розвиток вищих психічних функцій.
Тому, якщо у батьків є сумніви в діагнозі, який вони отримали, є сенс відвідати кількох профільних фахівців для отримання кількох експертних думок.
Аутичні риси та затримка психомовленнєвого розвитку (ЗПР)
Чому у дітей із ЗПР можна спостерігати, так звані, аутичні риси?
У цьому разі причина абсолютно та сама, що й у дітей з РАС. Будь-який розлад розвитку передбачає несформованість навичок у певних сферах. Дефіцити в навичках заповнюються небажаною поведінкою. За правильно підібраної, регулярної та послідовної терапії, необхідні дитині навички напрацьовуватимуться, і, зрештою, аутичні риси проявлятимуться менш інтенсивно.
