Вербальний і невербальний аутизм: особливості, розвиток та адаптація
Аутизм – це первазивний, загальний розлад, пов’язаний із генетичними мутаціями, які призвели до порушення розвитку нейронів головного мозку.
Аутизм, як спектральний розлад, містить різні види різнорідних розладів, що варіюються за ступенем важкості та за характером їхнього прояву. У результаті, люди з РАС відрізняються один від одного, іноді суттєво. У кожного свої дефіцити в розвитку, свої сильні сторони і сформований роками унікальний поведінковий репертуар.
Що таке вербальний і невербальний аутизм?
У контексті РАС часто згадуються терміни вербальний і невербальний аутизм, які належать до здатності людей спілкуватися.
Вербальна людина здатна висловлюватися за допомогою мовлення. Використання мовлення вербальною людиною з РАС часто має свої особливості. Мовлення може бути спрощеним і обмежуватися набором прохань, або навпаки, у людини може бути величезний словниковий запас, яким вона не може користуватися функціонально, тобто застосовувати на практиці під час спілкування. Такі люди можуть відтворювати цілі уривки з літературних творів або кінофільмів, але це не буде функціональним мовленням, а проявом ехолалії. Також за високофункціонального, вербального аутизму спостерігається семантико-прагматичний розлад мовлення. Він складається з нерозуміння контексту розмови, не розпізнавання соціальних сигналів щодо того, що можна говорити, а що не можна, невміння слухати співрозмовника і підтримати його тему розмови. Зазвичай у людини є своя власна улюблена тема, яку вона постійно нав’язує співрозмовникам, ігноруючи загальну розмову.
Також вербальні люди з РАС зазнають складнощів із розумінням натяків, ідіоматичних висловлювань, метафор, аналогій, сарказму, всього того, що робить наше мовлення більш насиченим, гарним і цікавим.
Такі проблеми з використанням мовлення випливають із діагностичного критерію аутизму: порушення соціальної компетенції.
Чи можна подолати такі проблеми?
“Якщо усунути дефіцити в соціальних навичках – аутизм як діагноз зникне”. Рідко коли це можливо.
Однак, якщо з раннього віку працювати над розвитком соціалізації дитини з РАС, то можна досягти значного прогресу на цій ниві, адаптуючи дитину в суспільство, та в інклюзивне середовище.
За невербального аутизму, люди не говорять зовсім, або можуть використовувати деяку кількість окремих слів, артикуляція яких часто складна для інтерпретації іншими людьми. Невербальна комунікація є використанням міміки, вказівного жесту, кивків головою на знак згоди і незгоди.
Невербальні діти з аутизмом: особливості розвитку та соціалізації
Невербальні діти з аутизмом потребують інтенсивної поведінкової терапії, що містить тренінг функціональної комунікації. Вкрай важливо якомога раніше навчити дитину спілкуватися з оточенням. Якщо цього не зробити, всі свої бажання, прохання вона озвучуватиме батькам через демонстрацію проблемної поведінки, яка набуде з часом комунікативної функції. Як і вербальних, невербальних дітей також потрібно соціалізувати, часом навіть більшою мірою. У прикладному аналізі поведінки розроблено методи, за допомогою яких невербальна дитина навчається спілкуватися з оточенням за допомогою альтернативної комунікації, про специфіку якої ми поговоримо нижче.
Атиповий невербальний аутизм: діагностика та адаптаційні програми
Атиповий аутизм називають також аутистичним розладом з нетиповими проявами або не уточненого типу. Це форма РАС, яка не відповідає повним діагностичним критеріям, необхідним для встановлення «класичного» аутизму. Симптоматика атипового аутизму може проявитися пізніше, ніж за інших форм аутизму, що може ускладнити ранню діагностику. Часто недосвідчені фахівці, бачачи таких дітей, вигукують: “Тут немає аутизму, дитина усміхається і дивиться в очі!”
Насправді, діти з атиповим аутизмом можуть проявляти деякі, але не всі симптоми, характерні для інших форм аутизму. Наприклад, вони можуть зазнавати складнощів у комунікації та соціальній взаємодії, але в набагато легшому ступені, ніж діти з іншою формою аутизму. Або ж їхня стереотипна поведінка незначна і добре піддається корекції. Як і за будь-якого іншого різновиду РАС, представники атипового аутизму – індивідуальні, їхній поведінковий репертуар унікальний, так само як і дефіцити в навичках та сильні сторони.
Діти, у яких діагностовано атиповий невербальний аутизм, також проходять в АВА тестування їхніх наявних навичок, і на підставі отриманих результатів фахівці складають індивідуальну програму і навчають таких дітей функціональної комунікації.
Симптоми та діагностика різних форм аутизму
Аутизм діагностується за поведінковими критеріями: порушенням соціальної взаємодії та наявністю стереотипних повторюваних на щоденній основі поведінок. Дві ці групи ознак тією чи іншою мірою наявні в кожній формі РАС.
Вплив когнітивних особливостей на навчання та освіту
Безумовно, когнітивні особливості різняться, залежно від важкості порушень і глибини затримки в розвитку. Є діти зі збереженим інтелектом і розвиненим мисленням, а є діти з інтелектуальними порушеннями. Якісь діти можуть навчатися в інклюзії, а комусь доступна тільки надомна освіта.
Однак, кожній дитині з РАС, не зважаючи на важкість розладу, можна допомогти стати якомога більш самостійною, соціалізованою і, зрештою, щасливою. За допомогою АВА можна сформувати функціональні навички, яких бракує, необхідні для виживання та інтеграції в соціумі.
Альтернативні методи комунікації та їхня роль у соціалізації
У прикладному аналізі поведінки активно використовують альтернативні види комунікації для навчання невербальної дитини взаємодіяти з оточуючими.
Ніколи, невербальна дитина, на жаль, не зможе соціалізуватися, якщо в неї немає інструментів для спілкування. Її спосіб комунікації складатиметься з бурхливих емоційних реакцій. Як дитина зможе пояснити дорослому, що вона втомилася, у неї болить живіт або вона хоче планшет? Навіть залучені у виховання, психологічно зрілі батьки, які знають свою дитину краще за всіх, не зможуть розпізнати всі невербальні сигнали, які надсилає їм дитина. У таких випадках альтернативна комунікація є порятунком! Це може бути система обміну карток PECS, мова жестів та інші види комунікації. За допомогою альтернативної комунікації дитина здатна озвучити свої прохання і бажання, складати цілі речення, відповідати на запитання і навіть описувати події.
Такий спосіб спілкування дає змогу дитині бути зрозумілою оточенням, що значною мірою покращує життя всієї родини. Водночас, поведінкові аналітики, паралельно завжди борються за вокальне мовлення. Якщо є шанс її сформувати, бодай на мінімальному рівні, цим займатимуться разом із навчанням ускладнених реакцій альтернативної комунікації.